ПЕДАГОГІЧНА СКАРБНИЦЯ

Дещо з напрацювань та самоосвіта

1. Українська народна музика

Музичність - одна з характерних рис українського народу.

Музика в Україні з'явилася за часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва - народну і професійну, академічну і популярну музику.

Сьогодні різноманітна українська музика звучить на Україні і далеко за її межами, розвивається в народної та професійної традиції, є предметом наукових досліджень.

Народна музика. Початковий період розвитку

Музичні традиції на території сучасної України існують з доісторичних часів. Знайдені київськими археологами біля Чернігова музичні інструменти - трещотки з бивнів мамонта датують 18 тисячоліттям до нашої ери. До того ж часу відносять флейти, знайдені на стоянці Молодова в Чернівецькій області.

На фресках Софії Київської (XI століття) зображені музиканти, які грають на різних духових, ударних та струнних (подібних до арфи і лютні) інструментах, а також танцюють скоморохи. Ці фрески свідчать про жанрове розмаїття музичної культури Київської Русі. До XII століття відносяться літописні згадки про співаків Бояна і Митуса. В цілому, первісна музика мала синкретичний характер - пісня, танець і поезія були злиті і найчастіше супроводжували обряди, церемонії, трудовий процес і т. д. У поданні людей музика і музичні інструменти відігравали важливу роль оберегів під час заклинань і молитв. У музиці люди бачили захист від нечистої сили, від поганого сну, від пристріту. Також існували спеціальні магічні мелодії для забезпечення родючості грунту і плодючості худоби.

У первісної грі починали виділятися солісти та інші співаки. Розвиток первісної музики і стало тим джерелом, з якого виникла народна музична культура. Ця музика і дала початок національним музичним системам і національним особливостям музичної мови.

Про практику народної пісні, що існувала в найдавніші часи на території України, можна судити по старовинних обрядових пісень. Багато яки з них відображають цілісний світогляд первісної людини, і розкриває його ставлення до природи і до природних явищ. Самобутній національний стиль найповніше представлений піснями центрального Придніпров'я. Їм властиві мелодійна орнаментика, вокалізація голосних. Зв'язки з білоруським і російським фольклором яскраво простежуються в фольклорі Полісся. У Прикарпатті та в Карпатах розвинулися особливі пісенні стилі. Їх визначають як гуцульський і лемківський діалекти.

Українські народні пісні поділяються на багато різноманітних жанрів, яким притаманні певні ознаки. У цьому розумінні найбільш типовими жанрами української пісні є:

• Календарно-обрядові - веснянки, щедрівки, гаївки, колядки, купальські, обжинкова та інші сімейно-обрядові та побутові-весільні, жартівливі, танцювальні (у тому числі коломийки), частівки, колискові, поховальні, голосіння та інші
• Кріпосного побуту - чумацькі, наймитські, бурлацькі і т. д.
• Історичні пісні та думи
• Солдатського побуту - рекрутські, солдатські, стрілецькі
• Ліричні пісні та балади.

Думи та історичні пісні

В XV-XVI століттях історичні думи та пісні стали одним з найяскравіших явищ української народної музики, своєрідним символом національної історії та культури. Творців і виконавців історичних пісень і дум, псалмів, кантів називали кобзарями. Вони грали на кобзі або бандурах, які стали елементом національного героїко-патріотичного епосу, волелюбного характеру і чистоти моральних помислів народу. Величезна увага в думах зверталася на боротьбу з турками та поляками. До "татарського" циклу відносяться такі відомі думи, як "Про Самійла Кішку", "Про трьох братів Азовських", "Про бурю на Чорному морі", "Про Марусю Богуславку" та інші. В "польському" циклі центральне місце займають події Народно-визвольної війни 1648-1654 років, особливе місце займають народні герої - Нечай, Кривоніс, Хмельницький. Пізніше з'явилися нові цикли дум - про шведчіне, про Січ та її руйнуванні, про роботи на каналах, про гайдамаччину, про панщину та волю.

Уже в XIV-XVII і XVIII століттях українські музиканти прославилися за межами України. Їх імена можна знайти в хроніках тих часів серед придворних музикантів, у тому числі, при дворі польських королів і російських імператорів. Найбільш відомі кобзарі - Тимофій Белоградскій (відомий лютніст, XVIII ст.), Андрій Шут (XIX ст.), Остап Вересай (XIX ст.) Та ін.

Народні музиканти об'єднувалися в братства: пісенні цехи, які мали свій статут і захищали їхні інтереси. Особливо ці братства розвинулися в XVII-XVIII ст., а існували до самого початку XX століття, аж до знищення їх радянською владою.

Інструментальний фольклор та народні інструменти

Важливе місце в українській музичній культурі займає інструментальний фольклор. Музичний інструментарій України дуже багатий і різноманітний. Він включає широкий ряд духових, струнних та ударних інструментів. Значна частина українських народних музичних інструментів походить від інструментів часів Русі, інші інструменти (наприклад, скрипка) взялися на українському грунті, пізніше, хоча потім стали основою нових традицій і особливостей виконання.

Найдавніші шари українського інструментального фольклору пов'язані з календарними святами і обрядами, які супроводжувалися маршовою (марші для маніфестацій, вітальні марші) і танцювальною музикою (гопачки, козачки, коломийки, полечко, вальси, голубки, аркани і т. д.) і пісенно - інструментальною музикою для слухання. Традиційні ансамблі найчастіше складалися з трійок інструментів, наприклад, скрипки, сопілки та бубна. Виконання музики передбачає також певну імпровізацію.

Під час молитв в побутових умовах (у будинку, на вулиці, біля церкви) для акомпанементу до кантам і псалмів часто використовували ліру, кобзу і бандуру. За часів Запорізької Січі в оркестрах Війська Запорізького звучали литаври, барабани, козацькі сурми і труби, причому литаври були серед клейнодів Запорозької Січі, тобто були в числі символів козацької державності.

Інструментальна музика стала також невід'ємною частиною міської культури. Крім загальнонаціональних інструментів, таких як скрипки та бандури, міська культура представлена такими інструментами, як столоподобні гуслі, гусла, торбан. Під їх акомпанемент співали величальні пісні, міські пісні й романси, релігійні піснеспіви.

Український фольклор

У XX столітті до теми українського фольклору зверталися багато професійні та аматорські колективи України, також створювалися ансамблі в емігрантських колах зарубіжних країн. Характерною стала особливість представлення фольклорних традицій у формах академічного музикування.

Так, на початку XX століття український ансамбль етнічної музики на чолі з Павлом Гуменюком з Філадельфії отримав популярність у США. Українські традиції збереглися в творчості таких українсько-амеріканскіх музикантів з Нью-Йорка, Клівленда, Детройта, як Зіновій Штокалко, Григорій Китастий, Юліан Китастий, Віктор Мішалов та ін. У радянській Україні також було створено багато колективів, які спеціалізувалися на обробках українських народних пісень і танців, а також на творах українських композиторів у подібному стилі: оркестри народних інструментів України, ансамблі пісні і танцю, народні хори і т. д.

Українська народна пісня лягла в основу творів багатьох українських композиторів. Найбільш відомі обробки українських пісень належать М. Лисенко та Н. Леонтовичу, значний внесок у дослідження і збирання народної творчості внесли вітчизняні фольклористи - Філарет Колеса, Климент Квітка.

З 1980-х рр.. спостерігається підвищення інтересу до автентичних форм народного музикування. Першопрохідниками цього напряму вважається заснована в 1979 рік група "Древо", очолювана професором Київської консерваторії О. Єфремовим. У 2000-них роках на Україні виникли такі фестивалі етнічної музики, як "Країна мрій" та "Шешори", де народна музика звучить як в автентичному виконанні, так і в різноманітних обробках рок - чи поп-напрямків. Організатори фестивалю "Шешори" вирішили подарувати своєму дітищу нове ім'я - "АртПоле". Справа в тому, що з 2003 року фестиваль проводився у селі Шешори Івано-Франківської області, але з 2007 року влаштувався в селі Воробіївка (Вінницька область). "В останні роки фестиваль почав відходити від того суто етнічного стилю, в якому були народжені " Шешори ", тому ми вирішили, що прийшов час підкреслити нове обличчя нашого фестивалю, змінивши слідом за форматом і його назву. Крім того, це більш коректно по відношенню до тих, справжнім, географічним Шешорах, які залишилися в Івано-Франківській області ", - розповіла директор фестивалю" АртПоле-2009 "Ольга Міхайлик.

Серед сучасних груп автентичного співу слід назвати гурту "Божичі", "Володар", "Буття". Етнічні мотиви використовуються групами Рушничок "Тартак", "Воплі Відоплясова", "Мандри", "Гайдамаки", "Очеретяний кіт", оригінальне нашарування елементів пропонує група "ДахаБраха".

2. Поп музика

Мета. Ознайомити з поп  музикою, розглянути характерні особливості поп  музики, ознайомити з історією поп-музики та творчістю видатних виконавців поп - музики, ознайомити із хітами популярної музики XX століття.

Розвивати вміння учнів уважно слухати поп- музику та надавати характеристику поп-хітам, розвивати вміння впізнавати на слух популярні композиції та називати імена їхніх виконавців, розвивати вміння виконувати пісню хором, малими ансамблями та сольно.

Виховувати інтерес до поп - музики XX століття, інтерес до творчості видатних поп-виконавців, до українських популярних співаків.

Основні поняття для засвоєння: особливості поп- музики, видатні імена поп-виконавців.

Твори, що вивчаються:

·       Гурт «АББА», «Мамма міа» («Mammamia»);

·       Пупурі на  теми пісень гр. «АББА»;

·      М. Джексон, «Біллі Джін» («BillieJean»),

·      сл. І муз. В. Івасюка «Червона рута» вик. С. Ротару

На нас чекає подорож у Країну поп- музики. Сьогодні ви дізнаєтеся про історію розвитку поп-музики та познайомитеся з іменами відомих поп-зірок.

         У 50-х роках XXстоліття  поп- музикою (з англійської «популярна,  загальнодоступна музика») називали рок-музику, пізніше  ці  поняття  розділилися. Поп –музика  - це розважальна  музика  для  загалу, яка  використовує  жанри, стилі  і  напрями  рок – музики. У  цьому  полягає  її  відмінність  від  популярної  музики  в широкому  значенні  слова – найвідоміших, часто  виконуваних творів (зокрема симфонічних).

         Поп – музика  орієнтується на  загальний  смак  слухачів, тому  під  час  створення  таких  творів  використовуються   вже  випробувані музичні  стандарти. Проте, будь-які  правила мають  винятки, і  найвідоміші  представники   поп-музики, такі  як, наприклад, шведська  група «АББА», австралійська «Бі  Джіз»,  німецька  «Модерн  Токінг» - це  високопрофесійні  музиканти,  чиї  композиції  мають  заслужену популярність.

Музичний  словничок

Поп-музика(англ. pop music, скорочення від popular music — популярна, загальнодоступна музика) — жанр  сучасної  музики,  твори   якого  легко  сприймає  і розуміє  масовий  слухач; основна  увага приділена власне  пісні – мелодії і тексту, а не  інструментальному виконанню.

Прослухати в інтернеті: Гурт «АББА», «Мамма міа» («Mammamia»);Пупурі  на  теми пісень гр. «АББА».

Портрет  митця

Гурт «АББА» («ABBA») – шведський  музичний  квартет, утворений  у 1972 р.  У Стокгольмі. Гурт  проіснував  десять  років, упродовж  яких  посідав  найвищі  місця у  світових  чартах (рейтингах  пісень). Назва  гурту  складається  з перших  літер  імен  учасників – Агнета, Бйорн, Бенні, Анні – Фрід.  Заснували  гурт  музиканти, співаки й автори  пісень  Бйорн  Ульвеус  і   Бенні Андерссон. У  1974  рооці «АББА» перемогла  на  конкурсі   пісні  «Євробачення».

«АББА» вважається  одним  з  найуспішніших колективів упродовж усієї історії популярної музики. Сьогодні  навряд чи знайдеться радіостанція, на  хвилях  якої не звучать пісні  цього  гурту. Альбоми  талановитих скандинавів  купують і нині, тому  й не дивно, що  загальний  наклад   проданих  записів  і синглів  «АББА» сягає  380 мільйонів.

Основне  призначення  поп-музики  - розважати  людей, створити  їм  гарний, переважно танцювальний  настрій. А  спонукає до танців музика  в  стилі  соул, диско, техно, хіп-хоп, джангл – біт. Танцювальний  ритм стрімко  набував  важливого  значення  в музиці, тоді як  мелодія і вокал  переміщалися  на  другий  план. Однак  є  чимало  виконавців, які  успішно  поєднують  у  своїх  виступах  танцювальний ритм, мелодію і  вірші. Так,  у 80-90 – х рр.. XX століття  увесь  світ  захоплювався  творчістю  Мадонни, Майкла  Джексона та інших.

Прослухати в інтернеті: М. Джексон, «Біллі Джін» («BillieJean»)

Портрет  митця

         Майкл Джексон ( 1958 - 2009) – усесвітньо  відомий  американський поп і рок  - співак, композитор, танцюрист, актор. Лауреат  премій  «Греммі»,  володар  звання  «Зірка  століття».

         Народився  у великій  сім’ї, усі члени  якої – дорослі й діти, полюбляли  слухати  музику, співати і грати  на  музичних  інструментах. Батько  родини  створив  гурт, до  складу  якого  увійшли  п’ятеро  синів – Майкл  був солістом.  Шлях  гурту  «Брати  Джексони» до слави  минав  крізь  величезну  кількість  різноманітних  конкурсів, фестевалей .Діти  в  буденний  час  проводили  репетиції, а у  вихідні  давали  концерти. З  легкої  руки  видатної  співачки тих  часів Дайани  Росс  гурт  набував  шаленої  популярності…

         Наприкінці  1970 – х років  Майкл  розпочав  сольну  кар’єру. Його  дебютний  альбом «Не  зупиняйся» («Don’t Stop») посів  перше  місце  в рейтингах  популярних  пісень. Був  одружений  із  донькою  короля  рок- н – роллу  - Елвіса  Преслі.

         Упродовж  життя Майкл  невтомно  працював  над  новими  піснями,  записував  численні  альбоми, створював  неймовірні  шоу  для  концертної  діяльності… Однак  у  його  щільному  графіку  ніколи не  бракувало  місця   для  доброчинності, зокрема  фінансував  опіковий  центр. 

Українська  поп-музика

         Символом  української  поп-музики  вважають  пісню «Червона  рута». В  основі  її   тексту  лежить  давньогрецька  легенда  про  квітку руту, яка  цвіте  раз на  двадцять  років, даруючи  щастя  тим, хто  її знайде. Автором  музики  та   віршів  є  Володимир  Івасюк, а одна з перших, хто  виконував  «Червону  руту», - неперевершена  Софія  Ротару. Співачка  створила  власний  стиль  виконання, для  якого  притаманне тонке  і гармонійне  поєднання  народних  і  сучасних естрадних  ритмів. Експресивна  й  піднесена  манера  її  виконання, оптимізм і ліричність, не позбавлена  і  драматичних  нот, хвилюючий  голос, яскрава  зовнішність  знайшла  відгук у серцях  мільйонів  шанувальників артистки. У  1971  році  Софія  Ротару  виконала  головну  роль  у  музичному  телефільмі «Червона  рута».

Прослухати в інтернеті: сл. І муз. В. Івасюка «Червона рута» вик. С. Ротару

Портрет  митця

         Ротару Софія  Михайлівна (нар. у 1947  році) – українська  естрадна  співачка,  народна  артистка  Молдови, України, лауреат  численних  премій  та  фестивалів.

         Почала  співати  з  першого класу, брала  участь  у  шкільному і  церковному  хорі. В  юнацькі  роки відвідувала  драматичний  гурток, виконувала  народні  пісні  на  різноманітних  конкурсах. Навчалася  в  Чернівецькому музичному  училищі. У  1968  році стала  лауреатом IX Всесвітнього фестивалю  молоді  і студентів  у  Софії (Болгарія), одержавши золоту  медаль  за  виконання  української  народної  пісні  «На камені  стою», молдовської – «Люблю  весну», «Степом, степом» А.Пашкевича, «Валентини» Г.Георгіце (присвячена жінці – космонавту Валентині Терешковій).

         Ротару  виконала  чимало  ролей  у документальних і художніх  фільмах, одним із  найвизначніших  із  яких  є  кінострічка «Душа». Співачка і нині   не  полишає  виконавську  діяльність, щороку   її  запрошують  на  фестиваль  «Пісня  року». У  доробку  Ротару  чимало  пісень, на  яких  зростало не одно  покоління слухачів  поп-музики: «Водограй», «Меланхоліє», «Мій  рідний  край», «Хуторянка».

Домашнє  завдання

1.     Дослідіть  творчий  шлях  відомого  українського  композитора  Володимира  Івасюка. Що  вас  вражає  у  його піснях?

2.     Підготуйте  повідомлення  про  відому  українську  співачку  Софію  Ротару. Проаналізуйте  її  виконавський  стиль.

3.     Послухайте твори  сучасної  популярної  музики. Яким  виконавцям  ви  надаєте  перевагу і чому?

3. ВОКАЛЬНА МУЗИКА

Вокальна музика — музика для голосу — найдавніший вид музичного мистецтва. Як тільки людина навчилася говорити, з’явились і перші форми вокальної музики. Це були заклики пастухів, мисливські або військові кличі, вигукування, що об’єднували зусилля людей у сумісній праці. З цих звуків виникли згодом перші пісенні інтонації, тобто вокальна музика.

Вокальна музика — музика, в якій голос відіграє чільну або рівноправну з інструментами роль.

Вокальна музика нерозривно пов’язана з мовою і мовленням, зі словом, оскільки мовлення і спів дуже близькі між собою. Чим виразніше мовлення людини, тим краще ми чуємо в ньому підйоми і пониження голосу — так звані мовленнєві інтонації. Якщо людина говорить невиразно, монотонно, її інтонації одноманітні, то в її мовленні менше музикальності.

Інтонація — звукове втілення музичної думки, носій музичного змісту.

У вокальних творах музика, об’єднуючись зі словом, підсилює виразність мовлення.

Пригадайте, які жанри вокальної музики вам знайомі. Наведіть: приклади.

Поміркуйте, музика яких жанрів може звучати на ілюстраціях.

Концерт — це музичний твір для будь-якого інструмента, який «змагається» з оркестром.

Прослухайте в інтернеті пісню:

ПІСНЯ НА ДОБРО

Вірші Ю. Рибчинського                           Музика  І. Карабиця

1. Гей, на видноколі —

Клени і тополі,

Там вишнева ніч згора.

Там в прозорій тиші

Квітень вірші пише,

Травень на сопілці гра.

Там дитинства весни,

Райдуг перевесла,

Там початок всіх шляхів.

Там мене співати

Вчила рідна мати,

Бути щедрим батько вчив.

Приспів:

Яблунева, солов’їна,

В моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста,

Хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро!

2.  Гей, на видноколі —

Ранки ясночолі,

Гори, ріки і поля,

Роки там ясніють,

Там сади рясніють,

Там співа моя земля.

Я дарую людям,

Щирим, добрим людям

В радісний, щасливий день

Зорі України,

Квіти України,

Буйний сад її пісень!

Які добрі за настроєм пісні ви знаєте? Роздивіться репродукції картин Олени Ревуцької. Імпровізуючи голосом, доберіть музичні інтонації, які б передавали настрій картин.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1 Уявіть, що ви зустрілися з інопланетянами.))) Як би ви їм розповіли про особливості вокальної музики?

2. Поясніть, чому вокальну музику називають музично-поетичним мистецтвом.

3. Як ви гадаєте, чому люди співають? Чому на вашу думку, вокальна музика є характерною для всього людства?

4. Розкажіть про вокальну музику за сюжетами картин. Поміркуйте, яку за характером музику виконують співаки.

1 — Лоренцо Коста. Концерт

2 — Герард Терборх. Концерт

3 — Олександр Миронов. Пісня

5.  Музичний проект.

Підготуйте проект «Улюблені пісні моєї родини».

Завдання за бажанням. Вигадайте невеличку пісеньку, яка, на вашу думку, змогла б піднімати настрій у скрутну хвилину.

Наспівайте її.

Спів — це музика, відтворена людським голосом.

Вокальну музику можна виконувати соло (один виконавець), ансамблем (від 2 до 11 виконавців (дует – 2виконавці, тріо – 3, квартет - 4)) та хором (від 12 та більше виконавців).

Голоси розрізняються між собою за звуковим діапазоном, а також забарвленням звука — тембром.

Діапазон — відстань між найнижчим і найвищим звуками, які може здолати голос або інструмент.

Голоси співаків поділяються на групи:

МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Діапазон голосу людини змінюється з віком. У немовляти, наприклад, він становить 1-2 ноти, у п’ятирічної дитини 4-6 нот у дванадцятирічного підлітка 1,5 октави (так називається відрізок звукового ряду з 8 нот), у професійного співака - не менше 2-2,5 октави. Рок-співак Фреді Меркурі володів діапазоном голосу у 3, а перуанська оперна співачка Ула Сумак - 5 октав. До речі, діапазон летючої миші 7, а дельфіна — навіть 12 октав.

Порівняйте голоси видатних співаків :

Мелодія музичної фрази народжується з інтонацій словесної мови. Коли звучать окремі короткі фрази, мелодія дуже схожа» на декламацію. Таке виконання називають речитативом — від латинського — «читати вголос», «декламувати».

Речитатив — напівспів і напіврозмова.

3 яким стилем сучасної музики можна порівняти речитатив?

1. Роздивіться репродукції картин російського художника Віктора Васнецова. Поміркуйте, якщо б ці герої заспівали, які голоси ми могли почути?

2. Поміркуйте, до якого тембру належить ваш голос. Поясніть, чому ви так вважаєте. Визначте тембри та діапазони голосів своїх родичів і друзів.

Завдання за бажанням. У вільний час послухайте записи відомих оперних і естрадних співаків, визначте, який у них голос.

3.1 Світ вокальної музики

Основний матеріал

Світ вокальної музики надзвичайно різноманітний і безмежний. Якщо зібрати всі авторські пісні, романси, хори та додати пісні, створені кожним народом за всю історію свого існування, то вийде, мабуть, нескінченна мелодія.

Вокальні твори виконують по-різному. Народні пісні співають у народній манері — невимушено, розлого і гучно під супровід народних інструментів або без супроводу (а капела).

 Сучасна популярна пісня зазвичай звучить під фонограму. Це — естрадна манера виконання, основною рисою якої є легкість і доступність у сприйнятті слухачами.

В оперному театрі, концертному залі та філармонії звучить академічна музика, якій притаманна академічна манера співу.

Ви вже знаєте, що вокалістів розрізняють не тільки залежно від типу музики, яку вони виконують. Вам легко впізнати (навіть із заплющеними очима) голос мами або тата, голос найкращого друга.

Отже, голос людини, як і музичний інструмент, має власний неповторний тембр. Характеризуючи тембр голосу, особливо співацького, часто вживають слова «мелодійний», «приємний», «металічний», «глухий», «м’який» тощо.

Проведімо експеримент. Візьміть найнижчий звук, який зможете заспівати, а тоді — найвищий. Це ваш діапазон. Як і музичні інструменти, голос людини має власний діапазон. Ви помічали, що голоси хлопчиків та дівчаток схожі? Це дитячі голоси. Коли підростете, ваш тембр голосу зміниться і стане дорослим — чоловічим або жіночим.

Співацькі голоси

 

 Чоловічі                                                 Жіночі                                   Дитячі

 

Бас                                                         Контральто                                Альт

Барітон                                                 Мецо-сопрано                      Дискант                               

Тенор                                                     Сопрано

Основою класифікації співацьких голосів є висота. Серед чоловічих голосів розрізняють бас (низький), баритон (середній), тенор (високий).

Серед жіночих — контральто (низький), мецо-сопрано (середній), сопрано (високий). Дитячі голоси поділяють на альт (низький) та дискант (високий).

Музичний словничок                                                                                                    

Пригадайте! Співаком або вокалістом називають людину, яка займається співом. Сольний спів — це виконання пісні однією людиною.

Розгляньте репродукції картин відомого художника епохи Відродження Рафаеля Санті. Митець часто створював образ Мадонни «Діви Марії».

Відомий німецький поет Й.В. Ґете висловився так: «Якби її творець не написав більше нічого, вона все одно забезпечила б йому безсмертя». Ця картина звучить світло й піднесено. Вона промовляє чудовим і неповторним голосом матері, яка несе та оберігає свою дитину. Це також молитва матері за свою дитину, прохання до Діви Марії прозаступництво. Дайте характеристику засобам виразності живопису в картині Рафаеля.

    Якою музикою можна озвучити цей шедевр образотворчого мистецтва?

Послухаймо цю композицію.

Музичне сприймання.

Дж. Каччіні. «Аѵе Maria» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=mff4O-KMya4

Ф. Шуберт. «Аѵе Maria» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=aVm61yNJFCA

Аналіз музичного твору.

    Що допомогла вам зрозуміти музика?

    Під впливом цієї музики ви пригадуєте події зі твого життя, коли вам була необхідна допомога?

    Чи допомогла вам музика розповісти про любов до матері?

Відомості про авторів музичних творів.

Узагальнення вивченого матеріалу

    Яка музика називається вокальною?

    Кого називають солістом?

    Які ви знаєте манери виконання пісень?

    На які типи поділяють співацькі голоси? Розкажіть про них.

    Який тембр голосу маєте ви?

Домашнє завдання.

Послухайте твір «Ave Maria» у виконанні Лари Фабіан, Лучано Паваротті та Робертіно Лоретті. Намалюйте портрет своєї матері, фото роботи надішліть на електронну пошту

4. Презентація

5. ЕЛЕКТРОННА МУЗИКА

Електронна музика

ЕЛЕКТРО́ННА МУ́ЗИКА – музика, що створюється та виконується за допомогою електронних технологій. Використання цих технологій на композиц. рівні пов’яз. з поняттями «алгоритмічна композиція», «комп’ютерна композиція», «генерована композиція», на рівні звук. реалізації – з поняттями «електронний синтез звуку», «електронний музичний інструмент», система MIDI (цифр. інтерфейс муз. інструментів), «електронна обробка звуку в реальному часі», «віртуальний інструмент» тощо. Визначал. в понятті «Е. м.» традиційно виступає рівень звук. реалізації, що зумовлює формування в сучас. муз. практиці своєрідне протиставлення акуст. музики (інструм., вокал.) та Е. м.

Появі Е. м. як самост. напряму сучас. муз. культури (існує від кін. 1940-х рр.) передувало формування нового муз.-естет. мислення та багаторіч. процес застосування електр. та електрон. технологій для створення електромех. інструментів та пристроїв звукозапису. Пріоритет у застосуванні терміна «Е. м.» належить нім. фізику-акустику В. Майєр-Епплеру, який у кн. «Elektronische Klangerzeugung: Elektronische Musik und synthetische Sprache» («Електронне продукування звуку: Електронна музика та синтетична мова», Бонн, 1949) дав визначення Е. м. як типу муз. композиції, створ. винятково електрон. засобами. Поняття «Е. м.» відмежовується від термінів «електромузика», «електро-інструментальна музика», що застосовувалися у зв’язку із використанням електромех. інструментів. Е. м. не стільки оновлює джерела звуку, замінюючи звичне звучання акуст. інструментів на штучно створене, скільки декларує новий тип муз. мислення, де муз. матеріалом виступає сам звук з його неповтор. тембровою якістю, індивідуально створеною композитором шляхом комбінування коливань різної форми, що продукуються звук. генераторами. В орг-ції структури звук. матеріалу В. Майєр-Епплер запропонував використовувати принципи серій. композиції А. Шенберґа та А. Веберна. Ці теор. положення вперше реалізов. у Кельн. студії Е. м. (Німеччина, засн. 1951) композиторами Г. Айметом та К. Штокгаузеном. У 1950-х рр. поняття «Е. м.» у вузькому значенні застосовувалося саме до музики, створ. в Кельн. студії Е. м. Це були серіал. композиції на основі синтезу звуку із синусоїдал. тонів. Процес композиції включав генерування звуку, різноманітні види трансформацій, монтаж, міксаж у випадку багатоканал. складу та запис на магнітну плівку.

Незважаючи на появу терміна «Е. м.» в Німеччині, фактична першість започаткування Е. м. належить франц. напряму «конкретна музика», засн. якого був інж.-акустик та композитор П. Шеффер. У створ. ним 1942 дослід. студії при Франц. радіо (від 1958 – група муз. дослідж.) було розпочато роботу зі зразками записів різноманіт. звучань, а 1948 відбувся 1-й радіо-концерт «конкретної музики» – «Мистецтво шумів». Назва «конкретна музика» підкреслює незалежність від первіс. звук. абстракцій традиц. нотов. музики. Тут композитор оперує фрагментами звучань, що існують у своїй конкретиці, або «сонорними об’єктами». Для утворення звук. формацій використовують усі можливі джерела звучань (звуки природ. чи індустр. середовища, муз. інструменти, синтезов. електронні звучання), зафіксов. на магніт. плівці, і, таким чином, від’єднані від свого джерела та первіс. контексту. У процесі створення та виконання творів композитори групи GRM («конкретної музики») надавали значну увагу роботі над простор. локалізацією звук. матеріалу композиції (просторизацією). З метою досконалого керування просторизацією під час виконання Е. м. 1974 композитор Ф. Бейль створив своєрід. «оркестр» з 80-ти гучномовців – акусмоніум. Він є також автором терміну «акусматична музика», який використовують для визначення напряму музики композиторів групи GRM і жанру багатоканал. електрон. твору, зафіксов. на плівці.

Паралельно з європ. напрямами «Е. м.» та «конкретна музика» в Америці у 1950-х рр. розвивався напрям «музика для магнітної плівки». Його представники, композитори Е. Браун, К. Вольф, Д. Тюдор, М. Фельдман, об’єдналися навколо Дж. Кейджа для реалізації ініційов. ним проекту «музики для магнітної плівки» (1952–54). Матеріалом творів слугували звуки будь-якого походження (генеровані електрон. шляхом чи продуковані акуст. інструментами), естет. концепція проекту базувалася на всебіч. використанні ідеї недетермінованості (алеаторики). Дуже важливою у розповсюдженні напряму «музика для магнітної плівки» була діяльність студії у Колумбій. ун-ті (Нью-Йорк, від 1959 – Центр електрон. музики Коламбія–Прінстон), де працювали В. Усачевський та О. Лайонінґ. 1950–60-і рр. позначені актив. поширенням Е. м. у світі шляхом формування спеціально обладнаних студій (Італія, Японія, Нідерланди, Польща, Росія). Тоді ж з’явилися комп’ютерні програми для алгоритм. композиції, електронні синтезатори. Для 1970–80-х рр. характерний подальший розвиток електрон. технологій та формування наук.-творчих центрів електроакуст. музики: створення Ін-ту координації музики й акустики при Центрі Помпіду в Парижі (1977), Центру комп’ютер. дослідж. музики й акустики при Стенфорд. ун-ті та ін. Завдяки діяльності Ін-ту координації музики й акустики композитори долучалися до «спектральної музики» – різновиду алгоритм. композиції, техніка якої була розроблена на поч. 1970-х рр. франц. композиторами Ж. Ґрізе і Т. Мюраєм. На поч. 1990-х рр., у зв’язку з появою невеликих робочих станцій на базі комп’ютерів та заг.-світ. процесами інформатизації сусп-ва, розвиток Е. м. значно демократизувався. Композитори стали менш залежними від великих студій Е. м. Активне розповсюдження комп’ютер. технологій у галузі муз. творчості серед користувачів мережі Internet переорієнтовує діяльність світ. центрів Е. м. на н.-д., освітню та консультативну, позаяк більша частина Е. м. створюється у приват. міні-студіях.

Е. м. існує на перетині сучас. академ. муз. мист-ва, муз.-інформ. технологій, медіа-мистецтва та неакадем. муз. напрямів (джазу, року тощо). Її термінол. база, система жанрів, коло технол., естет. та муз.-теор. проблем постійно оновлюються як під впливом безперерв. вдосконалення інформ. технологій, розвитку медіа-мистецтва, так і внаслідок посилення інтересу музикантів та музикознавців до явищ електрон. муз. мист-ва. Термін «Е. м.» у вузькому значенні від 1970-х рр. найчастіше застосовують до неакадем. експерим. та популяр. жанрів (ембіант, техно, індастріал, гауз, транс тощо). Що стосується академ. музики, то до неї найчастіше вживають терміни «електро-акустична музика», «акусматична музика», «експериментальна електро-акустична музика» (вживається паралельно в неакадем. імпровізац. електроакуст. музиці). Специфіка виконання електроакуст. музики з обов’язковим використанням гучномовців, керуванням просторизацією звуку визначила коло її жанрів. Так, окрім концерт. жанрів, з’явилися специф. неконцертні та мультимедійні жанри (звук. мист-во, звук. ландшафт, звук. скульптура, електроакуст. інсталяції та перформанси тощо).

В Україні розвиток Е. м. припадає на серед. 1950–60-х рр. У цей період укр. композитор В. Годзяцький написав «4 Scherzi domestiki» (1964–65, 1-й твір «конкретної музики» в Україні); Л. Грабовський розробив власну комбінаторну систему алгоритм. композиції, результатом чого стала поява творів «Гомеоморфії I–III» для фортепіано (1968–69), «Візерунки» для гобоя, альта та арфи (1969), а вершиною – «Concerto Misterioso» для 9-ти інструментів (1977). Період 1970–80-х рр. позначений актив. використанням електрон. інструментів в кіномузиці та жанрах популяр. та імпровізац. музики (композитори В. Губа, С. Крутиков, І. Стецюк; гітарист О. Нестеров). Від серед. 1990-х рр. можна говорити про повноцінне існування в Україні академ. Е. м. З’явилися перші електроакуст. твори молодих композиторів М. Абакумова, І. Небесного. 1997 у Києві створ. 1-у студію Е. м. (кер. А. Загайкевич), відкрито каф. муз.-інформ. технологій в Нац. муз. академії України (кер. Л. Колодуб). У той же період Е. м. починають використовувати музиканти неакадем. напрямів «саунд», «медіа», які оперують синтезов. звучаннями у реал. часі (часто їх виступи супроводжуються відеопроекцією). До Е. м. зверталися у своїй творчості композитори Ю. Гомельська, Д. Перцов, С. Пілютиков, Л. Сидоренко, І. Тараненко, К. Цепколенко, Л. Юріна.

В Україні засн. міжнар. проекти електроакуст. музики: «Музичні інсталяції та електронна музика» (від 1997), «Електроакустика» (від 2003), «ЕМ-візія» (від 2005; усі – Київ); проводяться концерти Е. м. на фестивалях сучас. музики «Два дні та дві ночі нової музики в Одесі» та «Контрасти» (Львів). Один з найбільших фестивалів електрон. експерим. музики в Україні – «Деталі звуку» (Київ, від 2005).

6. Рок – музика

Твори, що використовуємо:

·        Е. Преслі. «That’s All Right Маmа».

·        Група «Бітлз» («The Beatles») «Учора» («Yesterday»);

·        Група «Queen». «The Show Must Go On», «We Are the Champions».

·        Група «Pink Floyd». «Another Brick in the Wall».

·        Гурт «Океан Ельзи». «9-1-1», «Відпусти», «Без бою», «Все буде добре», «Обійми» (фрагменти)

         У  другій  половині  XXстоліття в  музичному  середовищі  Америки  виникло  нове  явище  музичної  культури – рок – музика, або  рок. Він  об’єднав  музичне, поетичне, сценічне  та  інші  види  мистецтва.

         У  чому ж особливості  виконання  рок  творів? Можливо, ви помітили, що  основна  увага  під  час  виконання  рок – музики приділяється  інтерпретації  твору, для  якої  притаманні  підвищений  драматизм  і  темпераментний  вокал. Для  рок – музики, насамперед, важливий чіткий  і  динамічний   ритм, який  підкреслює  її  гучність  і  стає важливим  засобом виразності. У  наш  час  в  рок – музиці   існують  багато  напрямків, течій  та  жанрів.

         Першим  напрямом  рок – музики, що  з’явився  в середині  50 – х   років і  невдовзі  одержав всесвітнє  визнання, був  рок- н – рол(англ. «rock’n’roll» - розгойдуватися і крутитися). Провідну  роль у ньому  відіграли електромузичні  інструменти, а вокал придбав  енергійний  та  емоційний  характер.

         Подальшому  розвитку і  розквіту  рок –н – ролу сприяла  творчість  Елвіса  Преслі. Він  ніколи  не  писав  рок – композицій, однак  блискучі  вокальні  дані й артистизм  зробили  його  справжнім  кумиром  молоді. Його  пісні  неодноразово   посідали  провідні  позиції  музичних  хіт – парадів, а  альбоми (близько  60) утримували  лідерство  протягом  тривалого  часу. Король  рок – н – ролу, як шанобливо  називають  Елвіса, - дійсно, один з перших  легенд  рок – музики XXст.

Прослухайте пісню Е. Преслі. «That’s All Right Маmа»

-         Як  ритм  вплинув  на  настрій  композиції?

Портрет  митця

         Елвіс  Арон Преслі (1935 - 1977) – відомий  американський  співак та  актор. Народився у м. Тупело штату  Місісіпі (південь  США). З  раннього  дитинства  зростав в оточені  музики, співав у  церковному  хорі. У  подарунок  на  своє  одинадцятиріччя  отримав  гітару.

         Після  школи  Елвіс  працював  водієм  вантажівки, у той  же  час  записав  платівку  для  своєї  матері. Однак  слухачем  творів  Елвіса  стала  не  тільки  вона. Уже  за  рік  20- тисячний  наклад першого синглу співака - «That’s All Right («Все  добре, мамо»), був  проданий  у  лічені  тижні. Так, Елвіс, разом  зі  своїми  друзями – музикантами, заснував  новий  музичний  напрям – рок – н – рол.

         У 1956 році Преслі  уже  був  відомий на  весь  світ: його  хіти  постійно  звучали  по  радіо, на  вечірках  та  танцях, а нові  платівки  розкуповували  із  шаленою  швидкістю. Елвіса  наслідували в усьому: переймали  його  манеру  одягатися, укладати  волосся, танцювати і навіть  говорити.

         На  жаль, співак  рано пішов  із  життя, однак  він  і нині  вважається  одним із  найуспішніших  музикантів  XXст.

         Наприкінці  50 –х років  у  Великій  Британії, яка  також  захопилася  рок –н – ролом, з’явилися  власні  виконавці. Їхню  музику  британці  назвали біг – біт (з англ. «великий  біт»), або  просто  біт. Найвидатнішими  представниками  цього  напряму  є  гурт  «Бітлз». Новизна  їхнього  музичного  мислення перетворили  провінційний  гурт з м. Ліверпуль на  ідейних  натхненників  для  багатьох  музикантів, які  далі  розвивали  течії  рок – музики. Їхня  творчість  - одне з найяскравіших  явищ  у  масовій  культурі  XX  ст. Головна  заслуга  «Бітлз»  полягає  в  тому, що  рок- музика, яка  була  танцювальною і розважальною  до  того, здобула  репутацію  серозного  мистецтва.

Прослухайте  Групу «Бітлз» («The Beatles») «Учора» («Yesterday»)

-         Поділіться своїми враженнями від прослуханого  твору;

-         Охарактеризуйте засоби музичної виразності твору  та їі мелодії.

Портрет  митця

         «Бітлз» («TheBeatles») – британський  біт – рок – гурт, створений  1960р.  у м. Ліверпуль (Велика  Британія). Уважається  найвідомішим музичним  гуртом упродовж  всієї  історії  музики. Кількість  проданих  платівок  гурту  перевищує  один  мільярд примірників, що  є  рекордом  світової  музичної  індустрії. П'ятнадцять  альбомів «Бітлз» очолювали  хіт - паради  Великої  Британії – частіше, ніж  будь – яких інших  виконавців.

         До  першого  складу  гурту входили: Джон Леннон (вокал, рит-гітара), Пол  Маккартні (вокал  ритм - гітара), Джордж  Харрісон (вокал,  соло - гітара), Стюарт Саткліфф (бас - гітара), і Піт Бест (ударні).

         Музика  «Бітлз» поступово  ускладнювалася, музиканти  перейшли  від  виконання   дуже  простих пісеньок скіффл (різновид  народної  музики, популярної  у  Великій  Британії в другій половині 1950 – х рр.) до рок – н – ролу. Експериментуючи  з  класичною, східною і електронною  музикою, «Бітлз» привнесли в популярну музику  живий  дух, одночасно  розширивши аудиторію  своїх  шанувальників. Перелік  хітів «Бітлз» вражає. Пісні «Michelle», «Yesterday» , «Help!», «Yellow Submarine», «Penny Lane», «Strawberry Fields», «The Fool on the Hill», можна  почути в радіоефірах і досі.

Рок-музика зазвичай виконується рок-групою, шо складається з вокаліста, гітариста (який грає на електрогітарі), бас-гітариста і барабанщика, іноді  клавішника. В  окремих  випадках можуть   використовуватися також саксофон, губна гармоніка,  акордеон   та   інші   інструменти.

Відмінні риси рок-музики — одноманітний ритм із сильним бек-бітом, що підтримується барабанами та електрогітарою.

         Стиль британської групи  «Пінк Флойд» («PinkFloyd»), що має велику популярність упродовж  багатьох  років, можна  визначити  як «психоделічний арт - рок» . Психоделією  називають рок - музику , якій  властиві  спонтанність, емоційна розкутість і  відсутність  чіткої  форми.

         «Пінк  флойд» вважають  одним  із найуспішніших гуртів  Великої  Британії, відомим  своїм філософськими  текстами, експериментами  зі  звуком, цікавими  обкладинками  альбомів й  оригінальними  концертами.

         Гурт  сформувався у Лондоні  у 1965 р. До  його  складу  входили  Нік  Мейсон, Роджер  Вотерс,  Річард  Райт і Боб  Клоз. «Пінк флойд» досяг  справжніх  світових  висот. Його  концептуальні  альбоми «Зворотній бік  місяця» («The Dark Side of the Moon»)    , «Якби  ти була тут» («Wish You Were Here»), «Звірі» («Animals»), і рок-опера «Стіна» («The Wall»),  придбало  понад 210  мільйонів  слухачів.

Музичний  словничок

         Психоделік – рок (психоделічний  рок) – напрям  рок-музики, для  якого  характерні  фантастичні, містичні та символічні  образи.

Прослухайте  Гурт «Пінк флойд» («Pink  Floyd») «Ще  одна цеглина у стіні» («Another Brick in the Wall») з альбому «Стіна» («The Wall»).

-         Які особливості рок-музики відчувалися у цьому творі?

-         Які інструменти, на вашу думку, звучали у творі?

-         Чим відрізняється музика гурту «Пінк флойд» від музики, яку ми слухали на попередніх уроках?

         Британський гурт «Квін» («Queen»), поєднавши  у своїй  творчості ознаки  різних напрямів  рок-музики, створила  власний  неповторний  стиль. Своїм  надзвичайним  успіхом група  завдячує передусім  таланту  і  харизмі  вокаліста  Фреді  Мерк’юрі.

         У 1968  році  гітарист  Брайан  Мей, студент  Імперського  коледжу в Лондоні, і басист Тім Стаффелл  вирішили  створити  гурт, який  назвали  «Усмішка» («Smile»). Під  час  навчання в  художньому училищі Ілінга, Тім Стаффелл  затоваришував із  однокурсником Фаррухом  Бульсара, який  узяв  собі англійське  ім’я Фредді  Мерк’юрі. Хлопець  незабаром  став  відданим  шанувальником «Smile». Наприкінці 1970 р. Стаффелл  покинув  гурт, а інші  учасники  разом із  Фредді  продовжили  роботу в колективі, який  відтоді  мав  назву «Queen».

Музичний  калейдоскоп

Незадовго  до  випуску  першого  альбому «Queen» Фредді  Мерк’юрі, який  мав  освіту  дизайнера, створив логотип  гурту. Малюнок  поєднав  у  собі  знаки  зодіаку  всіх  чотирьох  членів гурту: два леви (знак зодіаку Дікона  і Тейлора - Лев), краб (Мей - рак), і дві  феї (Мерк’юрі - Діва). Леви  тримають стилізовану літеру «Q» , на  якій лежить  краб. Феї  розміщені трохи  нижче левів – на  гілках. Корона  займає  місце всередині  літери  «Q», а над  усією  композицією  височіє  птах  фенікс з  розправленими  крилами. Логотип  схожий на  герб Сполученого  Королівства.

Прослухайте Групу  «Queen». «The Show Must Go On», «We Are the Champions».

         Сьогодні  найвідомішим  представником української  рок-музики  вважають  гурт «Океан  Ельзи». Лідером (фронтменом) і  автором  майже  усіх  пісень музичного  колектива  є  Святослав  Вакарчук. Музика  «Океану  Ельзи» різноманітна  своїми  настроями: ліричними, енергійними, танцювальними, звитяжними. Вірші  пісень С. Вакарчука  називають пісенною  поезією, адже  його  літературна  мова наповнена  складними  римами, неперевершеними  образами, вишуканими  порівняннями. Дуже  часто в  музиці «Океану Ельзи»  можна  почути  українські  народні  мотиви, які  гармонійно  вплітаються в рок-ритми. Гурт  успішно  гастролює  Україною, Америкою, Європою. У  доробку «океанів»  8  студійних  альбомів. У  2014 р. «Океан  Ельзи» відзначив  концертами  свій  ювілей  - 20-річчя, найгучніші і наймасштабніші  з  яких  відбулися на  стадіонах  Києва і Львова.

Прослухайте  Гурт  «Океан Ельзи». «9-1-1», «Відпусти», «Без бою», «Все буде добре», «Обійми» (фрагменти)

Портрет  митця

         Вакарчук Святослав Іванович (нар. 1975 р.) – український  музикант, вокаліст, лідер  рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч, заслужений  артист України, кандидат  фізико – математичних  наук.

         Народився  у  сім’ї   професора  фізика  Івана  Вакарчука. Навчався  в  музичній  школі  у  класах  скрипки  і  баяну. У  шкільні  роки  брав  участь  у КВК , у  створенні  шкільного  театру, був  гравцем  баскетбольної команди. У 1990 р. Святослав  відвідав  Канаду (за  міжнародним обміном  учнів США, Канади, України), звідки  привіз  велику колекцію  касет  і  записів  рок-музики.

         Після  закінчення школи  навчався  у  Львівському  університеті. У  1994 р. створив  гурт  «Океан  Ельзи»,  лідером, композитором  і співаком  якого  є  і  сьогодні. Після  закінчення  університету  С.Вакарчук обрав  музичну   кар’єру .  Гурт  до  того  часу   вдало  виступив  на  кількох  фестивалях, і Святослав  разом  з  усіма  вирушив  до  Києва  записувати   дебютну  платівку  - «Там, де нас нема», 1998 р.

Домашнє  завдання

1.     Ознайомитися з історією  створення  гурту «Океан  Ельзи», скориставшись офіційним  сайтом  гурту  та  іншими  спеціалізованими  музичними   українськими  сайтами.

2.     Схарактеризувати  характерні  особливості  рок –музики.

3.     Розкажіть про особливості  музичного напряму рок – н – рол.

4.     Знайдіть інформацію про виконавців  гурту «Бітлз». Чому, на вашу  думку, «Бітлз» став  найпопулярнішим  гуртом?

Рок музика

        7. СУЧАСНІ ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ (ЕСТРАДНА ПІСНЯ)

Кожна епоха має свої пісні — за ними можна зрозуміти, чим жили люди, про що мріяли, на що сподівались. Пісні бувають різні: ліричні, патріотичні, розважальні, авторські, естрадні.

Бліц опитування

·        Які пісенні жанри вам відомі?

·       Яку роль народні пісні відіграють у творчості композиторів?

ОСНОВНА ЧАСТИНА

— Сцену або підмостки для виступів раніше називали естрадою. Згодом естрадою стали називати вид сценічного мистецтва, який охоплює майже всі форми популярно-розважального жанру: пісні, танці, розмовний жанр.

Особливої популярності в усьому світі набула естрадна пісня: їй присвячені багато ТВ-шоу, програм, відбуваються фестивалі.

Естрадна пісня — жанр популярної вокальної музики, призначений для виконання на естраді.

Якщо українська класична музика почалась із Миколи Лисенка, то українська естрадна музика — з Володимира Івасюка. Спільною для цих митців є глибока народнопісенна основа їх музики.

Володимир Михайловича Івасюк (1949—1979) — це видатний український поет і композитор, який за своє коротке життя створив близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, зокрема дві сюїти, писав музику для театру.

Володимир Івасюк був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Він майстерно виконував свої пісні; мав художній талант, був неординарним живописцем. Його творам притаманні високий професіоналізм, різноманітність образного змісту, яскравість художніх образів, щирість і глибокий патріотизм.

Міцним підґрунтям творчості Володимира Івасюка є народна пісенність, а також глибоко вивчена й осмислена ним багата спадщина композиторів-класиків, зокрема Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Сергія Рахманінова.

За спогадами його друзів, Володимир Івасюк не уявляв, як можна бути музикантом чи просто культурною людиною й не знати і не любити народну пісню. Він збирав народні пісні свого краю, збирався видати їх у збірці «З-над Черемоша й Прута». У пам'яті народу надовго поселилися музичні образи його пісень: кохання, гори, червона рута, водограй.

Провідним жанром у творчості Володимира Івасюка є лірична пісня. Незабутні пісні Івасюка — вершина розвитку естрадного жанру в Україні. З його ім'ям пов'язана ціла епоха в пісенній історії естрадної української музики.

На запитання: «Що тебе привабило в народній пісні?» Володимир відповідав: «Усе: і текст, і мелодія. Кожна пісня — це мелодія, перлина. І я не розумію, як можна вважати себе музикантом і не знати українського фольклору. Я мрію стати композитором, і тому визбирую все прекрасне, створене народом. Без народного ґрунту — я ніхто».

Він створив приблизно 100 пісень, найкращі з них написані на власні вірші. Це «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас». «Володимир Івасюк був одержимий піснею. Він був глибоко переконаний, що наш світ створений для того, аби в ньому лунала музика добра, миру, злагоди між людьми»,— ці слова належать одній з найкращих виконавиць пісень композитора Софії Михайлівні Ротару (нар. 1947), видатній співачці, лауреату багатьох конкурсів, народній артистці України, Молдавії, СРСР, виконавиці більше ніж 400 пісень, багато з яких стали класикою української естради.

Визнання до Софії Ротару прийшло одразу після прем'єри на телебаченні 1971 року музичного фільму «Червона рута». Пісня, яка дала назву телефільму, була визнана кращою піснею року. Образ червоної рути став знахідкою. Квітка не давала композиторові спокою. Упродовж багатьох років рута жила в легендах на нашій землі, чекаючи, щоб хтось відвів їй належне місце в людській свідомості. Так уже повелося, що ця квітка, червона рута, у кожного українця назавжди асоціюється з іменем Володимира Івасюка.

Ця пісня стала символом української естрадної музики, навіть символом України.

Слухання музики

Послухайте пісню В. Івасюка «Червона рута» та дайте відповідь на запитання,

·       На вашу думку, що є особливо привабливим у цій пісні?

Слухання пісні «Червона рута» В. Івасюка у виконанні Софії Ротару

— Серед найвідоміших особливе місто посідає музика Раймонда  Паулса (нар. 1936).

Знаменитого композитора, диригента, піаніста Раймонда Паулса можна по праву назвати засновником естрадної музики Латвії. Саме завдяки йому легкий за народженням жанр перетворився на серйозне мистецтво. І саме він стоїть у витоків престижних сьогодні міжнародних конкурсів молодих виконавців популярної музики «Юрмала» та «Нова хвиля».

У творчості видатного латиського композитора Раймонда Паулса пісня посідає найпочесніше місце. Популярність композиторові принесла 1975 року пісня «Листя жовте», протягом п'яти наступних років він створив ще кілька шлягерів — «Доберу музику», «Танець на барабані». 1979 року написав мюзикли «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс». Величезний успіх мав творчий союз Раймонда Паулса й Алли Пугачової: в усьому світі відомі пісні «Маестро», «Старовинний годинник», «Мільйон червоних троянд», «Без мене». Потім композитор працював з іншими відомими виконавцями — Валерієм Леонтьєвим («Зникли сонячні дні», «Кабаре», «Закохайтесь в піаніста»), Лаймою Вайкуле («Вернісаж», «Ще не вечір», «Шерлок Холмс»).

Його пісні незмінно ставали хітами. У середині 1980-х років велику популярність здобула пісня «Дідусь із бабусею» у виконанні створеного Паулсом дитячого ансамблю «Дзегузите».

Робота над літературним та музичним текстом пісні (визначення структури мелодії, руху кожної фрази), проспівуванням голосних та чіткою вимовою приголосних звуків

Бліц опитування

·        Чим відрізняється естрадна пісня від народної?

·        Чи може стати народна пісня естрадною?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дослідити творчість одного з корифеїв української естради (за власним вибором).

СУЧАСНІ ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ (ЕСТРАДНА ПІСНЯ)

8. Тема: Мюзикл

Сьогодні я запрошую вас до театру. На сцені — мюзикл. Пропоную вам познайомитися з жанром, який набув розвитку в театрі та кіно. Мюзикли полюбляють як дорослі, так і діти. В основі багатьох творів цього жанру — відомі класичні твори художньої літератури та твори для дітей.

Музичний  словничок       

Мюзикл – це  жанр музичної  вистави або  музичного  фільму, основою  якого  складають  спів і  хореографічні  номери. Усе  це  об’єднано  єдиним  художнім   задумом. Мюзикл – це один з наймолодших  жанрів  сучасного  музичного  театру. Дехто  вважає  його американським  різновидом  оперети.

Головна  відмінність  між  оперетою  і  мюзиклом  полягає  у  значенні  музики  в  порівнянні  з  розмовними  сценами. Музика  в  мюзиклі є одним  із  засобів   музично – сценічного  монтажу поряд  з  хореографією, пластикою, постановочними  ефектами.

Спільні риси опери, оперети та мюзиклу:

v приналежність до театральних жанрів;

v наявність літературної основи, розподіл сценарію на акти;

v гра акторів, використання хореографії, хору;

v вокальні номери (сольні, ансамблеві, хорові);

v музичний супровід (оркестровий або фонограмний);

v оформлення сцени декораціями;

v акторські костюми.

Від  інших  різновидів  драматичних  творів   для  музичного  театру  (опера, оперета, балет) мюзикл  вирізняється  передусім  синтетичністю: ані вокальні, ані  танцювальні  номери, ані  музичний  супровід  у мюзиклі  не  є  самодостатнім – вони  лише слугують  рівноправними   засобами  передання   змісту. Сюжет, образи  дійових  осіб, ідейний  зміст  відіграють у мюзиклі велику  роль, тому  мюзикл, на відміну  від  опери та оперети, як  правило, прийнято виконувати  мовою, зрозумілою глядачеві, тобто сучасною  побутовою  та  естрадною мовою  музики.

У  мюзиклі  кожний  вокальний і танцювальний  номер  є невід’ємним  від  сюжету   і  не може  бути  вилучений  з  вистави  без  шкоди  змісту  і  твору  в цілому.

Мюзикл  як  сценічний  жанр з’явився  в США  наприкінці XIX   - на початку  XX  ст..  У 1920 – х роках мюзикли  почали  екранізувати, що сприяло  його  популяризації. Кіномюзикл  «Бродвейська мелодія» (1929 р.) вважають  одним  з  найприбутковіших   фільмів  того  часу. Це перший  мюзикл, який  отримав  голлівудську  премію «Оскар».

Собор  Паризької  Богоматері – один  з  найвідоміших символів  Франції. Видатний  письменник  Віктор  Гюго   прославив  собор  у  своєму  однойменному  романі, який  був  екранізований  чимало  разів; за  його  мотивами  було  створено  балети і мюзикли. Так,  у 1998 р. у Парижі відбулася прем’єра мюзиклу  «Собор Парижської  Богоматері» («Notre – Dame de Paris»), автором  текстів  якого  є Люк  Пламондон, а музики – Ріккардо  Коччіанте.

Незважаючи на зовнішню  простоту  сценографії  і  незвичний  формат  (шоу  не вкладалося в стандарти, встановлені  мюзиклами),  «Собор…» сподобався  глядачам. Протягом  прем’єрного  року  мюзикл  мав  неперевершений  успіх,  яких  відзначили  в  Книзі  рекордів  Гіннесса.

Найпопулярнішим  синглом «Собору  Паризької  Богоматері» є композиція  «Бель» («Belle»), яка  утримувалася  на  першій  сходинці  французьких  чартів  упродовж  33  тижнів  і  була   визнана  найкращою  піснею  п’ятдесятиріччя.

Прослухати   Ріккардо  Коччіанте  мюзикл  «Собор  Паризької  Богоматері» фрагменти.

Аналіз музичних творів.

-         Розкажіть про своє враження від пісень мюзиклу.

-         Охарактеризуйте рівень майстерності виконавця пісень і тембр його голосу.

-         Визначте характер та музичні образи творів.

-         Назвіть засоби музичної виразності композицій.

-         Які особливості жанру мюзиклу відчувалися в творах?

         Після  феноменального  успіху  на  батьківщині, мюзикл  почав  завойовувати  шанувальників   поза  її  межами. З 1999 року «Собор Паризької  Богоматері» був  поставлений  на  сценах  Канади, Лас-Вегасу, Лондону, Росії. Сьогодні  слухачі  можуть  насолоджуватися  піснями   з мюзиклу, представленими  в  англомовному  збірнику  (2000 р.), одну  з  яких  виконала  канадська  співачка  Селін  Діон. Окрім  того, можна  насолоджуватися  аудіо записами  італійською та  іспанською  версіями  мюзиклу.

Домашнє завдання.

-        Що таке мюзикл?

-        Розкажіть про особливості цього жанру.

-        Чим відрізняється мюзикл від звичайного спектаклю?

-        Які мюзикли сучасних композиторів ви знаєте?

-        Розкажіть про музику цих творів.

-        Який сюжет зацікавив вас найбільше?

-        Розкажіть про українські мюзикли.

Мюзикл                           ПРЕЗЕНТАЦІЯ

9. Театр Пісні «Джерела»: сучасний український гурт DZHERELA

http://dzherela.com.ua/ua/

Театр Пісні «Джерела» — це сучасний український гурт, який працює у фольк-естрадному форматі. Колектив створено в 2004 році в м. Києві. До його складу входить п’ять талановитих, яскравих артистів.

Колектив виконує українські народні пісні, кавер-версії популярних хітів, фольклорні пісні, а також джазові твори acapella. Пісні у виконанні Театра Пісні «Джерела» відомі не тільки в Україні, а і за її межами.

Напрямок діяльності ансамблю — концерти, концертні заходи, участь у вечірках та виступи на приватних святах.

Отже, якщо коротко: Театр Пісні «Джерела» — це яскраве незабутнє шоу, відомі авторські пісні, найкраще виконання українських народних та зарубіжніх пісень, ексклюзивні костюми, потужний світ та професійне сценічне світло, проведення майстер-классів та інтерактиву на приватних заходах.

Ось, що вони про себе розповідають:

Українські пісні — це яскраво та весело

Театр Пісні «Джерела» — один з відоміших українських гуртів, що виконує українські народні пісні в оригінальній манері. Деякі пісні ми виконуємо с запальною енергетикою, деякі — acapella.

Участь нашого колективу у будь-яких святкових заходах — концертах, корпоративних вечірках — це дійсно справжнє свято. Завдяки оригінальній концепціі творчості, детально продуманій програмі та професіоналізму артистів, свято набирає шалених обертів вже майже с самого початку і триває свій святковий темп до кінця заходу.

На Вас чекає захоплююча концертна програма, професійне ведення українських свят, найкращі пісні з нашого репертуару, рідкісні за красою голоси, веселі конкурси та забави, театралізована вистава.

Корпоративна вечірка:

• концертна програма музичного колективу нараховує близько ста хвилин запальних пісень і танців;
• використання головних радіомікрофонів дозволяє вільно рухатися сценою і спілкуватися зі слухачами;
• співпраця народного ансамблю з відомими артистами і колективами країни зробить концерт незабутнім і епохальним;
• неперевершена Кума Солоха та «веселі селяни» внесуть в свято пожвавлення та колоритність;
• на сцені розгортається театральне дійство і кожен глядач стає активним його учасником;
• супровід камерного оркестру народних інструментів для фольклорного виконання пісень.

Також ми проводимо корпоративні вечірки самостійно, використовуючи свій досвід і список артистів, а не  шукаємо перші-ліпші імена в інтернеті. Зазвичай, після написання професійного сценарію, багатьох доробок і узгодження деталей, ми приїжджаємо в день проведення корпоративної вечірки за дві – три години з професійною апаратурою в два кВт. Готуємо приміщення, уточнюємо останні нюанси.
Коли починають сходитися гості, їх зустрічають біля дверей красиві дівчата в українському вбранні, і, можливо, яскрава і гостинна кума Солоха або найвідоміший на всю країну ведучий шоу-програм. Гості вже чекають, свято починається, звучать українські пісні, але великі сюрпризи ще попереду. У гримерках готуються артисти, повторюються слова і дороблюються олівцем останні штрихи до портрета — готується до виходу Театр Пісні «Джерела».

Творчість Театру Пісні «Джерела» охоплює широкий музичний діапазон: це і обробки народних пісень у сучасному звучанні та джазовій манері, а також сучасні інтерпретації зарубіжних і російських хітів 80-х і 90-х. Колектив з успіхом виконує джазову акапеллу.
Багато написано й виконано пісень, присвячених Великій Вітчизняній Війні та українському козацтву. Також виконується багато пісень сучасних авторів.

Театр Пісні «Джерела»

ВОКАЛЬНО-ХОРОВІ НАВИЧКИ. ДИХАННЯ.

Вправи на дихання

«ВЧИМОСЯ ДИХАТИ ЗА МЕТОДИКОЮ О. М. СТРЕЛЬНИКОВОЇ»

ЛЕКЦІЯ - ПРАКТИКУМ 

Мета:

Актуалізація проблеми розвитку співочого дихання з опорою на діаграму у дітей.
Завдання:

Привернення увагу керівників гуртків до потреб дітей.

Розучування комплексу спрощеної дихальної гімнастики О. М. Стрельникової.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Спів - основний вид музичної діяльності дітей. Величезну роль у навчанні співу відіграють навички співочого дихання. Складна проблема дихання під час співу досі  викликає багато суперечок у вокальній педагогіці. Дискутується питання про «типи» дихання, про «опору», «атаку» звуку, про роль тих чи інших м'язів в процесі співочого дихання, резонаторах, «напрямку» звуку, тембру. Педагог вокалу А. В. Нежданова завжди вважала, що дихання сприяє розкриттю художніх завдань, що в основі співу лежить рівне, плавне, співуче звукоутворення. Не можна давати диханню працювати прискорено, треба виховувати почуття міри. Вона заперечувала проти співу, який носить «істеричний» характер. Усе це тісно пов'язане з питанням про «типи» дихання, застосовуваному в співі. А. В. Нежданова спостерігала, що вдих сильним поштовхом черевного пресу призводить до форсування звуку і тягне втрату високих нот і рухливості голосу. Таке дихання в природних умовах не зустрічається, воно вимагає витрати великої енергії, настає швидке стомлення (М. В. Сергієвський). Спеціальними фізіологічними експериментами доведено, що найбільш корисне, природнє і вигідне для співу грудобрюшне змішане дихання. Професор Самарського медичного інституту М. В. Сергієвський підкреслює, що при змішаному диханні здійснюється максимальна вентиляція легенів та їх життєдіяльність. На підставі даних пневмографії у співі у дітей любого віку змішане дихання було помічено педагогом А. Багадуровим. Він вважав, що змішане дихання розвивається швидше при використанні нижньореберно - діафрагматичного, коли включаються в роботу всі потрібні м'язи. До такого ж висновку прийшли такі педагоги, як С. М. Сонки, П. З. Андрєєв і М. Успенський, і навіть в свій час М. І. Глінка. Це підтверджується і новими дослідженнями. На якість дихальних рухів під час співу впливає тренування. Ще на початку 90-х років педагогом - вокалістом Стрельниковою Олександрою Миколаївною була розроблена унікальна методика дихальних вправ, так звана «авторська» дихальна гімнастика, якою з успіхом користувалися такі відомі співаки, як А.Пугачова, О.Міронов, С.Ротару, Л.Вайкулє.
Ця гімнастика не тільки відновлює співакам дихання і голос, але й сприятливо впливає на весь організм в цілому.

Відновлює порушене носове дихання.

Покращує дренажну функцію легень.

Усуває деякі морфологічні зміни в бронхолегеневій системі.

Сприяє розсмоктуванню запальних утворень, розправленню зморщених ділянок легеневої тканини, усуненню місцевих застійних явищ.

Позитивно впливає на обмінні процеси, які відіграють важливу роль у кровопостачанні, в тому числі і легеневої тканини.

Налагоджує порушені функції серцево - судинної системи, зміцнює весь апарат кровопостачання.

Виправляє розвинуті в процесі захворювання різні деформації грудної клітини і хребта.

Сприяє відновленню порушених в ході хвороби нервових регуляцій з боку центральної нервової системи.

Підвищує загальну опірність організму, його тонус, покращує нервово - психічний стан.

У Стрельніковскій дихальнії гімнастиці, так звані динамічні дихальні вправи супроводжуються рухами рук, тулуба і ніг. Ці рухи завжди відповідають фазам дихання (вдихи часто робляться при рухах, що стискають грудну клітину) , і незабаром вони самі по собі стають тим умовним подразником, який викликає відповідні зміни в характері дихання.
Але при цьому потрібно дотримуватися наступних обмежень:

На одне заняття повинно йти не більше 30 хвилин.

Робіть від однієї до чотирьох вісімок кожної вправи. Відпочивайте від 3 до 8 секунд після кожної вправи.

Робіть на кожному занятті весь комплекс, а не кілька вісімок кожної вправи.

Займайтеся 2 рази в день - вранці і ввечері (бажано).

Дихальною гімнастикою можна займатися дітям з 3 - 4 років і людям похилого віку. Її можна робити стоячи, сидячи, а в тяжкому стані навіть лежачи.

У середньому потрібен місяць щоденних занять по 2 рази в день, щоб відчути лікувальний ефект при будь-якому захворюванні.

Ніколи не кидайте цю гімнастику. Займайтеся все життя хоча б 1 раз в день і вам не знадобляться ліки.

Цю гімнастику можна виконувати як з лікувальної мети, так і для профілактики захворювання.
Заїкання входить в число тих захворювань, при яких допомагає дихальна гімнастика. Що ж потрібно робити батькам, які помітили, що у промові дитини з'явилися запинки. Найголовніше - навчити її правильно дихати. Всі діти, які заїкаються говорять на поверхневому ключичному диханні. Вони роблять вдих, при якому піднімають вгору плечі і напружують м'язи обличчя і шиї. Говорять на видиху, короткими фразами. Діафрагма - найсильніша з м'язів, що беруть участь у диханні і голосоутворенні. При ключичному типі дихання вона пасивна і не бере участі у фонації. Об'єм повітря в легенях мізерно малий, повітря не вистачає на довгу фразу. Також не можна забувати, що в звукоутворенні беруть участь 3 системи:

дихальна;

нервова;

статева.

Діти, які займаються вокалом і хоровим співом, перебувають під постійним наглядом фахівців: педагогів і медичних працівників. В навчання вокалу і хорового співу обов'язково входять і дихальні вправи і вправи для виправлення постави, артикуляції і звукоутворення.
Якщо в молодшому хорі співають хлопчики і дівчатка, то в старшому дитячому хорі в основному дівчатка. І якщо в період мутації хлопчик ще співає, то у нього пізня мутація, яка є наслідком порушень статевої та ендокринної систем. У дівчаток мутація проходить більш згладжено, але якщо голос сідає, стає тьмяним, то таких дітей і хлопчиків і дівчаток потрібно відправляти на консультацію до лікаря. Займаючись з дітьми щодня, педагог першим помічає ті непомітні для інших відтінки зміни голосу і часто хворобу вдається вилікувати швидше.
При лікуванні заїкання, крім дихальної гімнастики, потрібно виконувати ще й звукові вправи для постановки голосу.
Їх роблять після виконання дихальних вправ «насос» і «обійми плечі», які готують легені, м'язи гортані, голосові зв'язки, діафрагму до подальшої роботи. Спів - один із способів спілкування і самовираження людини, доступний майже кожному. Він задовільняє не тільки естетичну й емоційну, але і фізичну потребу людини, про що необхідно знати педагогам і батькам, рекомендуючи дітям займатися вокальним і здоровим співом, піклуючись про їх здоров'я. 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Основний комплекс дихальних вправ.

1. Вправа «Долоньки» (розминка)

Початкове положення: встати прямо, показати долоньки «Глядачеві», при цьому лікті опустити, руки далеко від тіла не відводити - поза екстрасенса.
Робіть короткий, галасливий, активний вдих носом і одночасно стискайте долоні в кулачки (хапаючий рух). Руки нерухомі, стискаються тільки долоньки.
Відразу після активного вдиху видих йде вільно і легко через ніс або через рот. В цей час кулачки разжимаем, кисті рук на мить розслабляємо.
Важливо навчитися не думати про видих! Активний тільки вдих, видих пасивний. Не затримуйте повітря в грудях і не виштовхуйте його. Не заважайте організму виштовхувати «відпрацьоване» повітря. Виконуйте при розучуванні без музики, потім під музику, форма - квадрат.

2. Вправа «Погончики»

Початкове положення: Встаньте прямо, стиснуті в кулачки кисті рук притиснути до пояса. У момент короткого шумного вдиху носом з силою штовхайте кулачки до підлоги, як би віджимаючись від нього або скидаючи з рук. При цьому під час поштовху кулачки розтискаються. Плечі в момент вдиху напружуються, руки витягуються в струну (тягнуться до підлоги), пальці рук широко розгортаються.
На видиху поверніться у вихідне положення: руки на поясі, пальці стиснуті в кулачки - видих пішов самостійно через ніс або рот. Вправу можна робити сидячи або лежачи. Ритм армійського маршу.

3. Вправа « Насос» (накачування шини)

Початкове положення: Встати прямо, руки опущені. Злегка нахиліться вниз, до підлоги, спина кругла, а не пряма, голова опущена, дивиться вниз, на підлогу, шию не тягнути і не напружувати , руки опущені вниз. Зробіть короткий галасливий вдих в кінцевій точці уклону (« понюхайте підлогу»)
Злегка підніміться, але не напружуйтеся, не випрямляйтеся повністю - в цей момент абсолютно пасивно йде видих через ніс або через рот.
Ритм армійського маршу.

4. Вправа « Кішка» (Присідання з поворотом)

Початкове положення: встати прямо, руки опущені. Робимо легкі, пружні танцювальні присідання, одночасно повертаючи тулуб то праворуч, то ліворуч. Кисті рук на рівні пояса. При повороті (право ліво) одночасно з коротким шумним вдихом робимо руками легкий «скидаючий» рух. Кисті рук далеко від пояса не ведемо, щоб вас не «заносило на поворотах”. Голова повертається разом з тулубом то вправо, то вліво. Коліна злегка гнуться і випрямляються, присідання легке, пружинисте. Спина весь час пряма, ні в якому разі не сутультеся!
Отже, повернулись вправо, злегка присіли - вдих, коліна зігнулись - видих пасивно йде при їх випрямленні. Повернулися вліво - злегка присіли, кистями рук зробили легкий скидаючий рух - вдих. Відразу ж після цього коліна зігнулись, повітря пішло абсолютно пасивно при їх випрямленні. Вдих праворуч - вдих ліворуч. Вправу можна робити і сидячи.

5. Вправа «Обійми плечі» (вдих на стискання грудної клітки)

Початкове положення: встаньте прямо, руки зігнуті в ліктях і підняті на рівні плечей кистями один до одного. У момент короткого шумного вдиху носом кидаємо руки назустріч один одному, як би обіймаючи себе за плечі. Важливо, щоб руки рухалися паралельно, а не навхрест. При цьому одна рука над іншою, яка над якою - все одно, головне пам'ятати, що протягом усієї вправи положення рук змінювати не слід. Відразу ж після короткого вдиху руки злегка розходяться в сторони, але не до вихідного положення. У момент вдиху лікті зійшлися на рівні грудей, утворився як би трикутник, потім руки злегка розходяться, вийшов квадрат. У цей момент на видиху абсолютно спокійно йде повітря.
Отже - руки сходяться в трикутнику - вдих, потім злегка розводяться в сторони утворився квадрат - видих пішов непомітно через ніс або рот. Пам'ятайте, ви повинні кидати руки назустріч один одному паралельно, а не навхрест.
Руки у вправі не слід напружувати, не слід широко розводити в сторони і не слід міняти місцями.
Вправу можна робити сидячи і лежачи. Ритм армійського маршу.

7. Вправа «Великий маятник» («Насос» і «Обійми плечі»)

Початкове положення: встаньте прямо. Злегка нахиліться до підлоги, (руки тягнуться до колін, але не опускаються нижче їх) - вдих. І відразу без зупинки злегка відкиньтеся назад, трохи прогнувшись у попереку, обіймаючи себе за плечі - теж вдих. Видих йде пасивно між двома вдихами - рухами.
Отже: уклін до підлоги, руки на колінах - вдих, потім легкий прогин у попереку - зустрічний рух рук зі злегка відкинутою назад головою - теж вдих. Тік - так, вдих з підлоги, вдих зі стелі. Ця вправа нагадує маятник, воно комплексне - складається з двох простих: «насоса» і «обійми плечі».Сильно в поясниці не прогинайтеся, коли відкидаєтесь і не напружуйтесь. Все робиться легко і просто без зайвих зусиль.
Про видих не думайте, він абсолютно пасивний і йде після кожного вдиху самостійно, без вашої допомоги. Не затримуйте і не виштовхує повітря, він іде в проміжку між вдихом з підлоги і вдихом зі стелі.

8. Вправа « Повороти голови»

Початкове положення: встаньте прямо. Поверніть голову вправо і зробіть короткий галасливий вдих праворуч. Потім відразу ж (без зупинки посередині) поверніть голову вліво, шумно і коротко понюхайте повітря ліворуч. Праворуч - вдих, ліворуч - вдих. Видих йде в проміжку між вдихами, посередині (але голова при цьому не зупиняється). Шию ні в якому разі не напружуйте. Тулуб не рухомо, плечі не повертаються слідом за головою.

9. Вправа « Вушка» («Ай - Ай» або « Китайський болванчик» )

Початкове положення: встаньте прямо. Дивіться прямо перед собою. Злегка нахиліть голову вправо, праве вухо йде до правого плеча - короткий галасливий вдих носом. Потім злегка нахиліть голову вліво, ліве вухо йде до лівого плеча - теж вдих. Стоячи рівно і дивлячись прямо перед собою, як би подумки комусь говорите : «Ай - Ай»). Плечі при цьому не сіпаються, спробуйте утримати їх у абсолютно нерухомому стані. Видих йде пасивно в проміжку між вдихами, але голова при цьому не зупиняється посередині.

10. Вправа «Маятник головою» або «Малий маятник»

Початкове положення: встаньте прямо, ноги на ширині плечей. Опустіть голову вниз, подивіться на підлогу - вдих. Відкиньте голову вгору - подивіться на стелю - теж вдих. Вдих знизу, з підлоги - вдих зверху, зі стелі. Видих йде пасивно в проміжку між вдихами, але голова при цьому не зупиняється посередині. Шию ні в якому разі не напружуйте.

11. Вправа «Перекати» (Вперед - назад)

Вихідне положення: права нога попереду, ліва на відстані одного кроку ззаду. Тяжкість тіла на обох ногах. Переносимо вагу тіла на ту, що стоїть попереду праву ногу ( ліва нога позаду на носку. зігнута в коліні - на неї не опиратися). Стоїмо на правій нозі, як чапля посеред болота, вся тяжкість тіла на ній, ліва ззаду на носку тільки для підтримки рівноваги. Злегка присіли на правій нозі - вдих, потім праве коліно випрямляємо і тільки після цього переносимо вагу тіла на ту, що стоїть ззаду ліву ногу. Тепер вона пряма, вся тяжкість тіла на ній, а права нога спереду на носочку для підтримки рівноваги. Присіли на лівій нозі і одночасно зробили короткий галасливий вдих носом (присідання короткі, пружні, низько ні в якому разі не присідайте). Після короткого вдиху, зробленого одночасно з присіданням на лівій нозі, ліва нога обов'язково випрямляється, і тяжкість тіла переноситься на що стоїть попереду праву ногу. Тепер вона знову пряма, вся тяжкість тіла на ній. Робимо також танцююче легке присідання з одночасним, коротким шумним вдихом через ніс. Після вдиху права нога випрямляється в коліні, і ми переносимо вагу тіла з неї на ту, що стоїть ззаду на носку ліву ногу, вона пряма, а що стоїть попереду права нога - на носку для підтримки рівноваги.
Отже: вперед - назад, вдих на правій нозі, вдих на лівій нозі. Коліно в момент присідання з зітханням злегка згинається, а потім випрямляється, одночасно видих йде пасивно після кожного вдиху.

12. Вправа «Кроки» (Передній і задній крок), «Передній крок» (Рок-н-рол)

Початкове положення: встати прямо, руки опущені вздовж тіла. Піднімаємо вгору до рівня живота зігнуту в коліні праву ногу, на лівій нозі в цей момент злегка присідаємо, робимо вдих. Після цього піднята вгору права нога опускається на підлогу, а ліва нога випрямляється в коліні. При цьому абсолютно пасивно через ніс або рот йде видих. Обидві ноги на якусь мить займають пряме положення. Потім піднімаємо вгору зігнуту в коліні ліву ногу, а правою, в цей момент злегка присідаємо - вдих. Після цього обидві ноги на якусь мить випрямляються - видих йде. Праве коліно вгору - вдих, ліве коліно вгору - вдих, видих вільно йде після кожного вдиху. В цій вправі потрібно не просто крокувати на прямих ногах, як на плацу, а злегка присідати, як би танцюючи рок-н-рол. Руки при цьому або висять уздовж тулуба, або роблять легкий зустрічний рух на рівні пояса. Спина у цій вправі повинна бути абсолютно прямою. Слідкуйте за цим, і не сутультеся. 

13. Вправа «Задній крок»

Початкове положення: встаньте прямо, відведіть зігнуту ногу в коліні так, ніби б`ємо себе п'ятою по сідниці. На іншій нозі (лівії) в цей момент робимо легке танцююче присідання. Потім ноги на якийсь час випрямляються - видих пішов. Лівою п'ятою намагаємося вдарити себе по сідниці, злегка присідаючи при цьому на правій нозі і одночасно шумно вдихаючи носом. Ноги випрямляються, видих йде відразу ж після кожного вдиху. Руки або висять уздовж тулуба, або кисті рук роблять легкий зустрічний рух на рівні пояса.

ЛІТЕРАТУРА:

М. Щетинін « Дихальна гімнастика» О. М. Стрельникової

В. Н. Шацька « Дитячий голос» педагогічні дослідження.

Н. А. Метлов « Музика дітям»

Пам`ятка

На сьогоднішній день один з найбільш парадоксальних і неоднозначних лікувальних комплексів є комплекс дихальної гімнастики Стрельникової. Спочатку комплекс дихальної гімнастики Стрельникової розроблявся, для того щоб відновити голос. Він був розрахований, насамперед, для співаків, різних вокалістів. Стрельникова виділила кілька причин втрати голосу: по-перше, це дизритмія дихальних шляхів, при якій відбувається ослаблення мускулатури системи дихання; по-друге, серйозне порушення функцій діафрагми, яка є своєрідним другим серцем, що забезпечує нормальну роботу, серця і легенів і, по-третє, психоемоційний розлад людини.

Тому для відновлення функції голосу було запропоновано постійне тренування м’язів легенів, за аналогією зі звичайною тренуванням наших м’язів, наприклад, м’язи рук, грудей, черевної порожнини. У комплексі дихальної гімнастики Стрельникової передбачається чергування короткий і, що важливо різкий вдих носом, які здійснюються в певному ритмічному русі, що стискають грудну клітину.

Вправи комплексу дихальної гімнастики Стрельникової.

Подібні вправи досить активно задіюють майже всі частини тіла. Активно працюють руки, голова, черевний прес, ноги, плечовий пояс і інші частини тіла. Тут все залежить від конкретної вправи. Різні вправи з комплексу дихальної гімнастики Стрельникової задіюють різні групи м’язів. Вправи викликають певну реакція по всьому організму, при цьому істотно підвищується потреба в кисні.

Так як абсолютно всі вправи комплексу виконуються одночасно з короткими і різкими вдихами через ніс (при абсолютно пасивному видиху), то відбувається посилення внутрішніх тканин дихання. Тим самим підвищується засвоюваність кисню в тканинах органів. Крім того, подібні ритмічні вправи створюють тиск на досить велику зону рецепторів розташованих на слизовій носа, в якій забезпечується рефлекторний зв’язок порожнини носа та інших органів. Тому дихальна гімнастика і має абсолютно незвичайний спектр впливу на багато органів, такі як серце, легені, а також різні м’язи.

Даний дихальний комплекс завдяки своїм незвичайним вправам, допомагає при цілому ряді різних захворювань.

Дихальні вправи знімають втому, покращує загальне самопочуття, пам’ять. Даний комплекс особливо можна порекомендувати школярам і студентам. Крім цього дихальна гімнастика допомагає в таких захворюваннях, як туберкульоз, бронхіт, астма, а також при грижі і в загальному післяопераційному відновленні.

ЯК ПОТРІБНО ОСВОЮВАТИ ДИХАЛЬНУ ГІМНАСТИКУ

Якщо ви вирішили освоїти комплекс вправ дихальної гімнастики почніть з перших трьох вправ.

Всі вправи виконуються у ритмі армійського стройового кроку.

Вдих повинен бути максимально активним, видих абсолютно пасивним. Просто голосно на всю квартиру як би нюхайте повітря.

Галасливий, короткий вдих носом у нашій гімнастці робиться при злегка зімкнутих губах. Допомагати вдиху м'язами обличчя (гримасувати) категорично забороняється.

Не можна також у момент вдиху піднімати піднебінну фіранку, посилати повітря в глиб тіла, підкреслюючи при цьому живіт. Плечі в акті дихання не беруть участь і не піднімаються.

Заняття ви повинні проводити 2 рази в день: вранці і ввечері, кожен наступний день, освоюючи по одній новій вправі.

Опис до відеопроекту «Сучасна українська пісня»

Актуальність.

Актуальність та значушіть таких проектів набуває сенсу, оскільки розвиток ІКТ та технологічний прорив стрімко прямує вверх. Все це дає молоді та і усім людям доступ до любої інформації. А такі відео презентації  допомагають не тільки взнати щось нове, а й розширити свій світогляд цікавим способом.

Мета відеопроекту.

Сприяння національно-патріотичному вихованню українців, вивченню особливостей сучасної української музики,  популяризації сучасної української пісні, стимулювання їх творчої пізнавальної активності, поширення інформації про деякі сучасні українські музичні проекти.

Методи реалізації.

- Визначення цілей, обґрунтування

- Виявлення структури

- Визначення необхідних джерел та обсягу

- Підбір виконавця

- Визначення терміну реалізації

- Забезпечення контролю над процесом втілення задумів

Результати проекту.

Результатом є створення  цікавої та корисної в плані насиченості інформацією відео презентації на тему «Сучасна українська пісня».  Очікувальні результати: поширення інформації та поглиблення знань українців про деякі вдалі сучасні українські музичні проекти.

Висновки. 

Результати проведеної роботи дають підставу зробити такі висновки.

Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги над ворогом.

Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала в пісні. Релігійні почування висловлюються в лірницьких піснях; тяжка праця на своїм власнім полі — в обжинкових та косарських піснях ("Ой любо та мило"); ще тяжча праця на панських ланах — у кріпацьких ("У неділю рано-вранці", "Яром, хлопці, яром"); мандрівки за заробітком — у чумацьких та бурлацьких ("їхав, їхав та чумак Макара", "Зібралися всі бурлаки"); туга за ріднею та Батьківщиною на чужині — у рекрутських ("Ой не жаль мені ні на кого"); щасливе або безнадійне кохання, суперництво, життя за нелюбом, підступність злої свекрухи, краса природи — в ліричних та родинно-побутових піснях ("Цвіте терен, цвіте терен", "А я в батька росла", "Била мене мати").

Наш народ має багату скарбницю пісень, казок, легенд, переказів, дум, якими можна пишатися як райськими квітами. Деякі з них пройшли крізь довгі століття і ще сьогодні причаровують блиском дорогоцінних самоцвітів.

Пісні виникли в давнину і є одним із найпоширеніших жанрів усної народної творчості. Ці музично-поетичні скарби громадились протягом віків і передавалися від покоління до покоління, вбираючи в себе все нові і нові події, характери. В них відображені зміни в поглядах на людські цінності, ідеали, вчинки. У цих невеликих музично-поетичних творах закладена глибока мудрість народу.

Українська музика знаходиться у постійному русі вперед, розвивається. З`являються нові жанри, виконавці, гурти, пісні, тощо.

Сучасна українська музика досить розвинута, має багато жанрів, а також зароджуються нові віхи. Найвідоміші та улюблені українцями жанри: народна, поп-, хіп-хоп-, електронна, RnB-, рок-музика, шансон.

Надіємося, що нашу українську культуру в подальшому поповнять нові достойні виконавці та гурти, про які буде говорити і рівнятися весь світ

Можливе практичне застосування результатів.

За допомогою цієї відео презентації можна проводити не тільки пізнавальні, а ще й цікаві уроки мистецтва в школах, використовувати на любому виховному заході, присвяченому українській культурі.

Подальші плани щодо реалізації чи використання.

Ця відео презентація обов`язково буде використана на якомусь із заходів нашого навчального закладу. І звичайно ж буде виложена в інтернет для загального використання.